среда, 24 февраля 2016 г.

Небесна Сотня - то в серцях вогонь!


   Минуло вже два роки з часу трагічних подій на Майдані та майже кожне дерево на Алеї, названій на честь Героїв, усе ще загоює рани від куль – убивць, немов нагадуючи нам про нашу відповідальність за майбутнє України перед бійцями Небесної Сотні. Серед них були студенти, викладачі, журналісти, творчі люди, громадські діячі та прості робітники. Здавалося б, різні люди, які жили в різних куточках України, але всіх їх об’єднувала глибока любов до рідної Батьківщини. 
           Ніхто не в праві забути морозні дні 2013 - 2014 року, коли від напруги закипала в жилах кров, коли в ім’я віри і правди один за одним падали від куль майданівці, аби прорости в наших серцях червоними квітами пам’яті.

      Вшанувуючи пам’ять, відвагу, силу духу і стійкість героїв, які віддали своє життя в боротьбі за свободу та гідність до Дня Героїв Небесної Сотні  працівники Коростенської  районної бібліотеки ім. М. Сингаївського   підготували і провели вечір – реквієм «Небесна Сотня – то в серцях вогонь», який засвідчив здійснення великого подвигу та виявлення істинного патріотизму українців. На захід були запрошені бібліотечні та клубні працівники району, учні міської гімназії № 7 та всі небайдужі. 


                                                                                    
     Проникливі слова ведучих, кожен рядок зворушливого вірша та демонстрація відеосюжетів дали можливість присутнім в залі поринути в ті страшні події дворічної давності, побачити на екрані очі і обличчя Небесної сотні, адже усі, хто загинув за ідеали Майдану з грудня 2013 – го по лютий 2014 року, посмертно стали Героями України, стали воїнами Небесного Війська.
   Наша Житомирщина також має свій страшний лік в Небесній Сотні: шестеро жителів Житомирської області загинуло на Майдані, серед них і коростенець – Сергій Кемський.
   Хвилиною мовчання всі присутні вшанували невмирущу пам’ять про загиблих воїнів Небесного Війська, а запалені свічки в тремтячих дитячих руках учнів стали даниною тим, хто навічно пішов від нас, хто заради торжества справедливості жертвував собою.

                                                                           
                                                                       

     Свідченням тих подій слугувала і розгорнута книжкова виставка «Мирні солдати Майдану», на якій окрім бібліотечних матеріалів були представлені і експонати з місцевого краєзнавчого музею. А головною окрасою даної виставки був прапор, з яким коростенці стояли на Майдані в 2013 – 2014 роках.



      Небесна сотня – це наш біль і наша гордість, це наші сльози і наш душевний щем вдячності за все, що вони зробили для нас. І тому ми повинні вшановувати Героїв Небесної Сотні не лише в жалобні дні, адже справедливою даниною світлої пам’яті полеглих патріотів має бути наша щодення копітка праця в ім’я мирної, успішної, щасливої України, про яку вони мріяли.      

пятница, 12 февраля 2016 г.

Афганістан у долях наших земляків

       Вже 27 років відділяє нас від Афганської війни. Все далі і далі відходять від нас ці події. Але  ця сторінка історії нашої країни не може бути викреслена і забута. Звичайно ж, ми повинні знати і пам’ятати про ці події, адже наша країна заплатила за «неоголошену» війну в Афганістані дуже дорогу ціну: обірвані життя українських воїнів - синів. У нашій пам’яті назавжди залишаться імена загиблих на цій страшній війні. Демонструючи зразки мужності, жоден з них не думав тоді про почесті та нагороди. Юні солдати вірили, що займаються потрібною справою – допомагають простому народу Афганістану відстояти своє право на краще життя.

          Щорічно 15 лютого відмічається День виводу військ із Афганістану і цього року до цієї події районною бібліотекою спільно з Грозинською сільською бібліотекою та будинком культури в приміщенні Грозинської гімназії була організована і проведена година спогадів "Афганістан у долях наших земляків", на яку були запрошені учасники Афганської війни - наші земляки - Ліщенко Віктор Володимирович і Власюк Олександр Олексійович.

 
Ліщенко В. В. і  Власюк О. О.


     Всі присутні із хвилюючим захопленням слухали спогади Віктора Володимировича, який на Афганській війні був сапером - розвідником та Олександра Олексійовича, який служив в Афганістані у підрозділі "спецназ".  Також звучали зворушливі вірші афганського періоду, пісні та демонструвався фільм про події в Афганістані.

                                                

    

     Хвилиною мовчання та запаленими свічками всі присуні на заході вшанували пам'ять усіх полеглих на афганській війні та тих, хто загинув в наш час, обороняючи нашу українську землю.

    Сподіваємось, що такі зустрічі  наводять молоде покоління на роздуми про те, що  війна є ознакою біди і суму, тому що  на війні завжди є втрати. Ми віримо у світле, щасливе майбутнє України без війни!